У ХДУ обговорили відпрацювання дорожньої карти та створення Асоціації релокованих університетів

Сьогодні, 20 червня, у Херсонському державному університеті відбулася зустріч, яка об’єднала керівників закладів вищої освіти, міжнародних партнерів, освітян у цифровому просторі. 

Захід пройшов під назвою «Дорожня карта переміщеного університету: від релокації до повернення» з метою – консолідації зусиль, створення асоціації, а також – стратегії розвитку та перспективного плану функціонування і роботи релокованих закладів вищої освіти. Ініціатором та організатором зустрічі виступив Херсонський державний університет. Модерував захід професор Олександр Співаковський, співмодераторка – проректорка  з міжнародної, соціально-гуманітарної й науково-педагогічної роботи Алла Цапів. Також долучилися перший проректор Сергій Омельчук, в.о. проректора з цифровізації, інноваційної, інвестиційної діяльності та науково-педагогічної роботи Олександр Лемещук, деканеса факультету психології, історії та соціології Ірина Шапошникова, керівниця відділу міжнародний ініціатив та проєктної діяльності Євгенія Ревенко. 

Професор Олександр Співаковський наголосив: «У нас спільні проблеми зараз, спільні цілі у майбутньому. Це дуже важливий крок єднання тих, хто точно готовий пов’язати своє майбутнє з рідними територіями та не планує зникати зараз, коли ми відірвані від своїх територій». Також він висловив вдячність за підтримку цієї ініціативи міжнародним партнерам, завдяки яким Херсонський державний університет налагодив співпрацю з Університетом Кент (Велика Британія) Чарльзу Кормаку та Анжелі Стащак з Cormack Consultancy Group, завдяки яким маємо партнерів та підтримку на міжнародному рівні, представнику XTX Market Simon Cole, за підтримку розробки цифрового сервісу ХДУ-24, Олександру Хижняку з Vrije Universiteit Amsterdam (Амстердам, Нідерланди), який презентував модель відкритого цифрового університету. Адже саме цю філософію впроваджують зараз більшість релокованих українських університетів. 

«Наша мета – збереження академічної спільноти, студентів на території України та майбутнє повернення на деокуповані території. Тож співпраця спрямована на збереження людського капіталу від верхнього рівня – докторів наук, професорів, доцентів, до асистентів, вчителів, які здатні відтворити людський капітал на території України. Пишаюся тим, що наша академічна спільнота збережена і 90% людей продовжують працювати в університеті, а студенти навчатись. Це ключовий момент: вища освіта – є магнітом, який дозволить формувати пул небайдужих людей на своїх територіях у повоєнній Україні», – зауважив Олександр Співаковський. 

У своєму виступі Чарльз Кормак (Cormack Consultancy Group) зазначив, що спротив херсонського університету – є надихаючим для інших освітніх закладів, які опинилися в такій же ситуації: «Дивлячись на вас вони можуть знайти рішення для подальших дій. А коли ви повернетеся додому, станете ключовим стейхолдером, роль якого не може бути недооцінена».

Надалі до слова запросили Director for Projects Cormack Consultancy Group, директор проєктів Анжелу Стащак, з якою університет співпрацює з перших місяців війни, яка допомагає і підтримує та керує співпрацею з  університетом Кент.

«Ви є одним із прикладів, який надихає не тільки релоковані університети, а й ті, які знаходяться в кращих умовах і мають більше можливостей. Ваша діяльність є тим мірилом, певною мірою, на яку необхідно рівнятися», – наголосила пані Анжела. Вона відмітила важливість заходу та висловила вдячність Олександру Співаковському та Аллі Цапів за ініціативу таких комунікацій. Адже за її словами наразі комунікація це основний засіб задля того, аби нам вижити, пермогти: «Сила в єднанні. Ми маємо залишатися магнітом для наших студентів, їх родин, абітурієнтів, навіть для тих, хто не пов'язаний своїм життям з університетом, але є частиною громади, тих, хто має знову найти себе в іншому місті. І саме університети можуть стати такими магнітами і показати, що цінність не в стінах, не інфраструктурі, не будівлях. Цінність в людях, їх серця, їх сила, коли вони разом, коли вони допомагають один одному, підтримують, зберігають свою культуру, навіть перебуваючи в інших містах».

Представники Head of Philanthropy at XTX Markets Simon Coyle зазначив, що основна мета фонду – допомога науковцям, які постраждали від війни: «Ми сфокусовані на прямій підтримці переміщених університетів. І вже підтримали ХДУ для розробки цифрового сервісу ХДУ-24. Та найважливіший аспект нашої діяльності – підтримка людського капіталу. 20-30% дослідників покинули Україну і ми акцентуємо діяльність, перш за все, на тому, щоб академіки й дослідники залишалися в Україні».

Менеджер проєктів Центру міжнародного співробітництва Вільного університету Амстердама Олександр Хижняк висловив сподівання не лише щодо встановлення співпраці, а й ініціювання спільних проєктів між релокованими університетами та Асоціацією: «Переваги, що має Вільний університет Амстердама для реалізації проєктів взаємодії з українськими університетами – це, в першу чергу, цінності та стратегії розвитку.  Вільний університет Амстердама – це звично досвід тимчасового навчання українських студентів, адже ми говоримо про повернення студентів до України. Це стажування молодих науковців у тих проєктах, що ми зараз реалізуємо, і безумовно спільні наукові проєкти. Ми впевнені, що в умовах кризи від стадії виживання до стадії відновлення українські заклади дуже швидко проходять цей шлях. А від відновлення до оновлення – цей шлях пройдемо разом. Зі своєї сторони ми раді долучитися на надати відповідну експертизу за вашими запитом, що була б необхідна для підтримки та реалізації змін».

Щодо ролі і місця ЗВО після деокупації ректор Бердянського державного педагогічного університету Ігор Богданов зазначив так: «Я цілком погоджуюся, що університет – це магніт для молоді. Без молоді немає перспектив розвитку наших територій. Тому ми вже сьогодні працюємо над цим. Ми декілька тижнів тому провели у змішаному режимі форум «Молодь Бердянщини: виклики деокупації», запустили анкетування серед молоді Бердянська та регіону, у якому взяли участь близько 1200 осіб. І мені приємно говорити, що близько 40% респондентів говорять про можливість розвитку Бердянська як центру освіти, науки та культури. Я би хотів, аби ми змогли донести до керівництва держави, МОН, комітету, офісу Президента, що підтримка релокованих університетів має бути пріоритетом. Зрозуміло, що ми втрачаємо наших студентів, нам важко конкурувати на місцях релокації. Але якщо держава нас зараз не підтримає, то на деокупованих територіях буде важко. Я вважаю, що одна з цілей нашої зустрічі – об’єднання та донесення необхідності підтримки релокованих університетів певний час після деокупації для того, аби ми працювали». 

Підтримала ініціативу створення стратегії та наголосила на її важливості й ректор Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», доктор педагогічних наук, професор Олена Караман: «Звісно, у нас з вами спільні цінності і мета – збереження університету задля подальшого повернення на деокуповані території та їх відновлення, розвиток», – наголосила пані Олена й зазначила, що її університет двічі пройшов етапи відновлення, декілька стратегій і наразі вже будує нову стратегію на основі аналізу проблем. «Асоціація повинна стати результатом нашої сьогоднішньої зустрічі. І потім ми будемо відстоювати спільно наші інтереси на всіх рівнях», – зазначила Олена Караман. 

Голова вченої ради Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», доктор педагогічних наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України Віталій Курило підкреслив, що на заході присутні не тільки навчальні заклади а й установи, які займаються в цілому освітою і наукою: «Об’єднання усіх освітян і науковців, які змушені покинути свої домівки, місця перебування де вони здійснювали наукову, освітню діяльність, це дуже важливо. І в цій ситуації перед нами стоїть декілька важливих питань – як зберегтися нам самим. І це не про те, як вижити окремо кожному, а як вижити нам інституційно. Для того, щоб було кому повертатися на деокуповані території. Адже шлях повернення – непростий, не одного дня, дуже важкий і важливий. І заклади освіти і науки мають будуть тими генераторами на деокупованих територіях, в першу чергу, на які українська влада змушена буде опиратися. На мій погляд, наше завдання зберегти свої колективи, контингент, аби було кому не тільки повертатися, а й відновлювати ці території. Ми повинні зробити наші території такими спільними і сильними, щоб ні у кого не виникало навіть думки про завоювання наших земель». 

Підтримала виступи колег щодо створення асоціації директор Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Ірина Цимбал:

«Створення асоціації – це історична подія, на мій погляд. А оскільки ми вже вдруге переживаємо це, то маємо певний досвід. Після повернення у нас не буде часу на адаптацію, ми відразу почнемо працюємо. І у межах асоціації ми маємо максимально підготовитися до всіх процесів та спільно рухатися вперед».

В.о. ректора Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького Наталя Фалько наголосила, що перед війною її університет знаходився у стадії виборів ректора. Але тимчасове керівництво пішло на співпрацю з окупантами. Той колектив, що вдалося зберегти був переміщений до Запоріжжя. «Дуже відгукується те, що сказав Олександр Співаковський про ті виклики з якими нам довелося стикнутися у минулому році. В цьому році це вже не тільки виживання, а й розвиток, що демонструють рейтингові позиції, які займають переміщені університети. І ми бачимо, що більшість з них мають потужні темпи зростання і ствердження на освітянському фронті нашої країни. Це, на мій погляд, підтверджує, що наші заклади вищої освіти є дуже потужними освітніми осередками. Незалежно від того, де ми з вами не знаходимося, ми з гідністю долаємо ті виклики і труднощі, з якими стикаємося. Сподіваюся таке об’єднання дасть змогу підсумувати весь той досвід, що мають релоковані університети, і у майбутньому убезпечити від подальших пошуків наосліп». 

Проректор з науково-педагогічної роботи, доктор фізико-математичних наук, професор Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет» Станіслав Чайченко зазначив, що кожен переміщений університет опинився у достатньо складній ситуації. «Всі ці проблеми, які виникають вирішувати поодинці досить складно. Таким чином ініціатива створення об’єднання, які мають однакові проблеми, це є дуже на часі».

Під час зустрічі в.о. проректора з цифровізації, інноваційної, інвестиційної діяльності та науково-педагогічної роботи ХДУ Олександр Лемещук презентував цифровий сервіс ХДУ-24 як інструмент оптимізації бізнес-процесів та освітнього процесу.

Також у ході заходу Херсонський державний університет презентував свій досвід подолання викликів.

Пресцентр ХДУ